Пермакультура — це термін, введений її засновниками, Біллом Моллісоном і Девідом Холмгреном, для опису інтегрованої системи дизайну, яка включає стійке сільське господарство, лісове господарство та управління землею. Він базується на принципах роботи з природою, а не проти неї, і спрямований на створення самопідтримуваних екосистем, які забезпечують їжею, притулком та іншими необхідними для людей і дикої природи.
За своєю суттю пермакультура зосереджена на створенні продуктивних і регенеративних ландшафтів, які імітують різноманітність, стабільність і стійкість природних екосистем. Він об’єднує різноманітні методи та практики, такі як агролісомеліорація, органічне землеробство та збереження води, щоб створити гармонійне та збалансоване середовище.
Принципи пермакультури
Пермакультура керується трьома фундаментальними етиками: турбота про землю, турбота про людей і справедливий розподіл. Ця етика є основою для набору принципів, якими керується проектування та впровадження систем пермакультури.
1. Спостереження та взаємодія
Одним із ключових принципів пермакультури є спостереження за природними системами та взаємодія з ними, щоб зрозуміти їхні моделі, функції та взаємодію. Уважно спостерігаючи за землею, її флорою та фауною, практики можуть приймати обґрунтовані рішення про те, як працювати з існуючою екосистемою для створення сталого та продуктивного ландшафту.
2. Вловити та зберігати енергію
Пермакультура наголошує на ефективному використанні відновлюваних джерел енергії, таких як сонячне світло, вітер і вода. Він сприяє захопленню та зберіганню енергії в різних формах, включаючи сонячні батареї, вітрові турбіни та системи збору води, для задоволення потреб екосистеми та її мешканців.
3. Отримайте врожайність
Зберігаючи цілісність природних систем, пермакультура прагне виробляти надлишки, які можна використовувати для потреб людини. Цей принцип заохочує вирощування харчових продуктів, клітковини, палива та інших ресурсів у стійкий та регенеративний спосіб.
4. Застосовуйте саморегулювання та приймайте відгуки
Пермакультурні системи створені для саморегулювання, адаптації до змін та інтеграції зворотного зв’язку з навколишнім середовищем. Постійно спостерігаючи за екосистемою та її функціями, практики можуть вносити корективи, щоб забезпечити її довгострокову стійкість.
5. Використовуйте та цінуйте відновлювані ресурси та послуги
Пермакультура сприяє відповідальному використанню відновлюваних ресурсів, таких як сонячне світло, вітер, вода та біомаса, а також цінує екологічні послуги, які надає природне середовище, такі як запилення, родючість ґрунту та боротьба зі шкідниками.
6. Не створюйте відходів
Пермакультура спрямована на мінімізацію відходів шляхом розробки систем, які ефективно використовують ресурси та відновлюють природні цикли. Закриваючи цикл потоків відходів і сприяючи переробці та компостуванню, фахівці-практики прагнуть створити середовище без відходів.
7. Дизайн від шаблонів до деталей
Пермакультурний дизайн починається з визначення всеосяжних моделей і взаємозв’язків у ландшафті, перш ніж заглиблюватись у конкретні деталі. Розуміючи більші моделі, практики можуть створювати інтегровані та цілісні проекти, які працюють у гармонії з природним середовищем.
8. Інтегруйте, а не відокремлюйте
Пермакультура заохочує інтеграцію різноманітних елементів у систему для створення взаємовигідних стосунків. Поєднуючи різні компоненти, такі як рослини, тварини та структури, практики можуть підвищити загальну функціональність і стійкість екосистеми.
9. Використовуйте малі та повільні рішення
Пермакультура виступає за невеликі, поступові втручання, які ретельно впроваджуються та контролюються для забезпечення їх ефективності. Починаючи з малого та дозволяючи системам розвиватися природним темпом, практики можуть мінімізувати непередбачені наслідки та максимізувати довгостроковий успіх.
10. Використання та різноманітність цінностей
Різноманітність є наріжним каменем пермакультури, оскільки вона сприяє стійкості та стабільності екосистем. Підтримуючи біологічне різноманіття видів рослин і тварин, практики можуть покращити здоров’я та продуктивність ландшафту, мінімізуючи ризики, пов’язані з монокультурою.
11. Використовуйте краї та оцінюйте межі
Пермакультура визнає, що краї та межі екосистем часто рясніють продуктивністю та інноваціями. Завдяки максимальному використанню перехідних зон, таких як краю ставків, лісові галявини та живоплоти, фахівці-практики можуть отримати вигоду з унікальних можливостей, які пропонують ці території.
12. Творчо використовуйте та реагуйте на зміни
Пермакультура сприймає зміни як можливість для творчої адаптації та інновацій. Реагуючи на динамічні умови та обставини, що змінюються, фахівці-практики можуть використовувати силу змін для підвищення стійкості та сталості своїх систем.
Пермакультура та стале сільське господарство
Пермакультура тісно пов’язана з принципами сталого сільського господарства, оскільки обидва спрямовані на сприяння екологічній рівновазі, збереження природних ресурсів і підтримку добробуту фермерів і громад. Стале сільське господарство охоплює низку практик, які мінімізують вплив на навколишнє середовище, зберігають родючість ґрунту та надають пріоритет добробуту працівників ферми та споживачів.
Пермакультура робить крок вперед у розвитку сталого сільського господарства, наголошуючи на цілісному дизайні, регенеративних практиках і глибокому розумінні екологічних систем. Він об’єднує агроекологічні принципи, такі як різноманітність культур, полікультура та природна боротьба зі шкідниками, щоб створити стійкі та продуктивні ландшафти, які підтримують як потреби людини, так і екологічне здоров’я.
Вплив пермакультури на сільське та лісове господарство
Пермакультура має значний вплив на сільське та лісове господарство, пропонуючи альтернативні підходи до управління землею та використання ресурсів. Він пропонує рішення для боротьби з погіршенням навколишнього середовища, втратою біорізноманіття та відсутністю продовольчої безпеки, а також сприяє стійкості та самозабезпеченості громади.
Одним із ключових внесків пермакультури в сільське та лісове господарство є її зосередженість на оздоровленні та відновленні ґрунту. Впроваджуючи такі практики, як покривні культури, мульчування та органічні зміни ґрунту, пермакультура покращує родючість ґрунту, структуру та активність мікробів, що призводить до підвищення продуктивності та стійкості екосистеми.
Крім того, пермакультура пропонує інноваційні рішення для управління водними ресурсами, включаючи збір дощової води, водозбірні води та водоефективні системи зрошення. Ці методи допомагають вирішити проблему дефіциту води та сприяють ефективному використанню цього важливого ресурсу в контексті сільського та лісового господарства.
Пермакультура також заохочує інтеграцію дерев і багаторічних рослин у сільськогосподарські та лісові системи, сприяючи біорізноманіттю, поглинанню вуглецю та екологічній стабільності. Агролісомеліорація та лісове садівництво є прикладами пермакультурних підходів, які підвищують продуктивність, різноманітність та екологічну цінність сільськогосподарських і лісових ландшафтів.
Висновок
Пермакультура являє собою цілісний і регенеративний підхід до управління землею, який поєднує стале сільське господарство, лісове господарство та екологічний дизайн. Віддаючи пріоритет добробуту землі та її мешканців, пермакультура пропонує універсальну основу для створення стійких і продуктивних ландшафтів, які приносять користь як людям, так і навколишньому середовищу. Його сумісність зі сталим сільським господарством і його позитивний вплив на сільське та лісове господарство демонструють потенціал пермакультури для вирішення нагальних екологічних і соціальних проблем, одночасно зберігаючи живі та процвітаючі екосистеми.